- скінченний
- -а, -е.Який має кінець, межу (у просторі, часі та ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нескінченний — а, е. Який дуже довго триває. || Який не має видимих меж, дуже довгий. || Який не кінчається, постійний. || Необмежений, дуже великий (про кількість) … Український тлумачний словник
нескінченний — [неиск інче/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і (безконечний) … Орфоепічний словник української мови
нескінченний — I (який не має ні початку, ні кінця), безко[і]нечний, безкрайній, безкраїй, безмежний Пор. безмежний I II ▶ див. безмежний I, постійний I, 1), тривалий … Словник синонімів української мови
нескінченний — прикметник безконечний … Орфографічний словник української мови
прогресивно-скінченний — прикметник … Орфографічний словник української мови
скінченний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безмежний — I (який не має видимих меж), без меж, безко[і]нечний, безкрайній, безкраїй, нескінченний, безбережний, безберегий, неокраїй; бездонний, безмірний, незмірний, незміряний, незміренний, невимірний (який неможливо / важко виміряти); неоглядний,… … Словник синонімів української мови
безконечний — розм. безкіне/чний, а, е. 1) Який не має ні початку, ні кінця. || Який не має видимих меж; безмежний. || Дуже великий, довгий. 2) перен. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття). 3) Який дуже довго триває; тривалий. || Повсякчасний, постійний … Український тлумачний словник
безперевідний — а, е, діал. Нескінченний, постійний … Український тлумачний словник
неперебутний — а/, е/. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний … Український тлумачний словник